Вже цього тижня можемо назавжди прибрати російське сміття із карти – перейменувати в Україні все, що колись назвали росіяни

Ось 4 пункти, чому це важливо (їх можна використовувати у власних постах та сторіз) – а якщо тебе не треба переконувати, то просимо скролити одразу до "Що я можу зробити?"

1. Чому це важливо?

Росіяни намагаються знищити нас не лише фізично. Вони хочуть стерти також наші історію, культуру та символи.

Тому деколонізація (чи дерусифікація, який термін вам більше до вподоби) – це ще й запобіжник від російського впливу на українців майбутнього.

Це важливо для нас, українців теперішнього, бо це віддаляє нас від “старшого брата” та хворої російської ідентичності.

Це важливо для наших дітей та нащадків – українців майбутнього, бо вони не будуть рости в зросійщеному просторі та змалечку отримувати переконання, що “ми адін народ”. А коли настане час знову дати росіянам по зубах, вони будуть готові краще за нас.

2. То що таке деколонізація?

Простою мовою – це очищення України від назв і пам’яток, які пов’язані з російським і радянським пануванням (так, ви можете по праву вважати, що це синоніми) за останні століття. Тотальна дерусифікація України.

Минулого року цей процес зроблено обовʼязковим і закріплено на рівні закону – тепер все, що має ознаки імперської політики наших ворогів треба перейменувати.

Проте, на жаль, зараз існує ризик, що громадяни, які опираються змінам, ностальгують за російськими та радянським назвами, будуть маніпулювати, брехати та налаштують частину народних депутатів проти цього рішення. Чи то під соусом “благих намірів почути голоси громад”, або ж міфів “це дуже дорого, потрібно змінювати всі документи, і взагалі – не на часі!”.

Хоча насправді для бюджету це якісь копійки, а документи громадян зі старими назвами залишаються чинними навіть після перейменувань.

Тому зараз дуже важливим є розголос і заклик депутатів проголосувати за постанову №11188.

Вже 25 квітня Верховна Рада розгляне 336 перейменувань, зокрема 15 міст та 7 районів. Це наш шанс та обовʼязок очистити карту країни від російського сміття.

3. Скільки це буде коштувати державі?

Одна з найпопулярніших вигадок – “кожному мешканцю доведеться змінювати паспорт та документи на квартиру через перейменування”. Це маячня, бо не так.

Є роз'яснення Кабінету Міністрів України – стара назва в документах на квартиру, машину чи будинок жодним чином не впливає на чинність цих документів. Але якщо ви захочете змінити документи, бо ви нарешті живете не на якійсь, прости Господи, вулиці Пушкіна, а, наприклад, Василя Стуса – то можете це зробити безкоштовно. У законі прописана норма – якщо перейменовується об’єкт на виконання вимог закону про деколонізацію, то зміна документів безоплатна.

Для населених пунктів – це змінити дорожні знаки на в’їздах-виїздах із міста і поміняти печатки. Все, більше мінусів немає.

Ви точно бачили як росіяни у перший тиждень окупації Маріуполя побігли змінювати дорожні знаки та стелу на вʼїзді до міста (якщо не бачили, ось лінк). То чому ми досі добровільно тримаємося всіма руками за російські назви?

4. Що перейменує Верховна Рада?

Постановою Верховної Ради буде перейменовано 15 міст та понад три сотні сіл – далі даємо їх перелік. Чому це робить Верховна Рада? Місцевим радам та громадам закон відводив цілих півроку, щоб обрати нову назву. Багато хто проявив лідерство та відповідальність і обрали нові назви самі. Ті ж громади, що чомусь не змогли обрати нову назву, автоматично переклали відповідальність за вибір нової назви на Верховну Раду.

Згідно постанови №11188 на Дніпропетровщині Павлоград стане містом Матвіїв, Синельникове – Ріднопіллям, Першотравневськ – Шахтарським, а Новомосковськ – містом Самар.

Красноград і Первомайський на Харківщині отримають чудові назви Берестин і Златопіль. Ватутіне на Черкащині буде змінено на Багачеве, а Дружба на прикордонні Сумщини отримає назву, яку там і так давно вживають – Хутір-Михайлівський.

Червоноград на Львівщині, громада якого першою в Україні відправила на смітник Леніна, стане містом Шептицький. Порт-Анненталь — саме так буде називатися портове місто Южне на Одещині. А місто Южноукраїнськ отримає потужну козацьку назву Гард.

Також перейменовуються міста, які зараз тимчасово під окупацією в Луганській області – українську назву міста отримає Сіверськодонецьк, а Молодогвардійськ та Первомайськ стануть Отаманівкою та Сокологірськом відповідно.

Крім цих міст у постанові також 321 село та селище з більшості областей України.

5. Що я можу зробити?

По-перше, підтримайте перейменування у соцмережах під гаслом “Викиньте російське з карти!” або #викиньтеросійськезкарти. Можливо, маєте особисту історію про одне із міст – розкажіть її теж. Чи поділіться власними роздумами, чому нам важливо позбутися російських назв.

Важливо також закликати і позначити свого мажоритарника та тих депутатів, кого знаєте, щоб вони підтримали постанову №11188.

По-друге, виділіть ще 15 хвилин вашого часу і напишіть приватно чи у коментарях нардепам, яких знаєте чи фоловите. Тут не треба соромитися і варто написати усім, кого знаєте і не знаєте. Як-не-як, це допоможе відправити російське на смітник – ми разом пишемо новітню історію країни!

Не знаєте нікого із депутатів? Нічого страшного, ми для вас тут зібрали кілька лінків:

Завантажити зображення для власних публікацій